Основна форма людського пізнання – наука, яка в наші дні стає все більше суттєвою складовою, яка нас оточує і в якій нам, так чи інакше, належить орієнтуватись, жити, діяти.

Наукові знання необхідні для того, щоб направляти і регулювати практику. Різні види пізнавальної діяльності по-різному виконують цю роль, і аналіз цієї відмінності є першою і необхідною умовою для виявлення особливостей наукового пізнання.

Орієнтація науки на вивчення об'єктів, які можуть бути включені в діяльність, як таких, що підпорядковуються об'єктивним законам функціонування і розвитку, складають одну із важливих особливостей наукового пізнання. Ця риса відрізняє його від інших форм пізнавальної діяльності людини. Другою відмінною рисою наукового пізнання є спрямованість науки на вивчення не тільки об'єктів, що перетворюються в сучасній практиці, але і тих, які можуть стати предметом масового практичного освоєння в майбутньому. Ця риса дозволяє розмежувати наукові і звичайні емпіричні пізнання, вивести ряд конкретних визначень, що характеризують природу наукового вивчення.

Наука має справу з об'єктами, які ще неосвоєнні в повсякденній практичній діяльності. Щоб описати явище, яке вивчається вона прагне більш чіткіше фіксувати свої поняття і визначення.

Системність і обгрунтованість наукового знання – ще одна суттєва ознака, яка відрізняє його від звичайної пізнавальної діяльності людей.

Таким чином, при характеристиці природи наукового пізнання, можна виділити систему ознак науки, серед яких головними є: а) предметність і об'єктивність наукового пізнання; б) вихід науки за рамки звичайного досліду і вивчення нею об'єктів відносно незалежних від сьогоднішніх можливостей їх практичного освоєння. Всі інші необхідні ознаки, які відрізняють науку від інших форм пізнавальної діяльності, є похідним від вказаних головних характеристик і обумовлені ними.

Розвиток наук, як ми бачимо, нерозривно зв'язаний з філософією. Вчені, свідомо чи несвідомо, використовують у своїй роботі філософські ідеї і філософські категорії. У науці неможливо зробити кроку без філософського мислення. Про це свідчить творчість таких знаменитих вчених, як М. Планк, А. Енштейн, В. Гейзенберг і багато інших, які неодноразово виступали не тільки із спеціальними працями по теоретичній фізиці, але і з філософськими трактатами.

Бурхливий розвиток науки, на сучасному етапі, вимагає подальшого, більш глибокого, вивчення важливих категорій філософії, їх уточнення, розвитку і вдосконалення. Однією з таких категорій є закон. Вивчення історії поняття закону, його структури і функцій є однією з важливих задач філософської науки, вирішення якої буде сприяти прогресу науки.

 
гносеологічний.аспект.законів.науки/висновки.txt · В останнє змінено: 09.01.2011 14:10 (зовнішнє редагування)
 
Recent changes RSS feed Donate Powered by PHP Valid XHTML 1.0 Valid CSS Driven by DokuWiki

(c) Українська філософія. Використання матеріалів дозволяється лише з посиланням на ресурс. Створення Majesty.