Перервність часу полягає в тому, що матеріальним об’єктам властива відносна дискретність їх існування. Разом з тим здійснюваний у часі рух є й неперервним: він не зводиться до суми дискретних моментів, є зв’язаним, позбавленим будь-яких розривів.

Італійський художник та вчений Леонардо да Вінчі, півтисячоліття назад размірковуючи над цією проблемою, вказав що час відноситься і до неперервних і до перервних величин. Он робить висновок, що точка повинна буть в часі прирівнена до миті, а будь-який проміжок часу – до лінії. При цьому, миттєвості замикають з обох кінців кажен проміжок часу, як і точки – кожну лінію. І якщо лінія подільна до бесконечності, то так само повинен бути подільним на будь-яке велике число частин кожен проміжок часу.

 
часовий.вимір.буття.категорія.часу/неперервність.та.дискретність.txt · В останнє змінено: 04.01.2011 13:57 (зовнішнє редагування)
 
Recent changes RSS feed Donate Powered by PHP Valid XHTML 1.0 Valid CSS Driven by DokuWiki

(c) Українська філософія. Використання матеріалів дозволяється лише з посиланням на ресурс. Створення Majesty.