Це стара версія документу!

Розвиток економічних зв'язків та процес формування єдиного світового ринку стимулювали пошук, захованої за багатоманітністю, єдиної історії.

Всесвітня історія існувала не завжди, історія як світова – є результат. Дійсно, історія людства, в передуючих капіталізму формаціях рухалась вперед окремими, слабо зв'язаними один з одними потоками. Лише розвиток світових господарських зв'язків став силою, котра втягнула ці потоки в єдине русло.

В цей період стала усвідомлюватись єдність людства, виникли уявлення про рівність всіх людей, появились ідеї природнього права. Тим самим, були закладені основи для розвитку людства. Звідси слідує важливий теоретичний висновок: сама постановка питання, про єдність історії, про єдиний прогресивний напрямок розвитку людства, стала можливою тоді, коли реальна історія досягла відповідного ступеня розвитку, коли почала формуватися всесвітня історія.

На сучасному етапі розвитку світової соціально-філософської думки поступово утверджується таке розуміння історії, яке умовно можна означити як монадне. Його характерною рисою є тлумачення всесвітньо-історичного процесу як єдності. Але єдності такої, що в свою чергу утворюється множиною великих історичних індивідів. Отже, монадне розуміння історії, враховуючи та реалізуючи можливості узагальнюючого (формаційного) та індивідуального (цивілізаційного) підходів до вивчення історичного процесу, водночас уникає однобічності кожного з них, оскільки не розглядає їх у протиставленні, а виходить з їхньої глибинної єдності, взаємодоповнюваності.