Наслідки інформаційно-комп'ютерної революції багатоманітні і суперечливі у всіх сферах суспільного життя: комп’ютерно-інформаційна технологія одночасно викликає творчі і руйнівні процеси. Філософське осягнення й покликане завчасно розкрити обидві тенденції з метою сприяння творчості і обмеження руйнування [12:265]. У зв'язку із стрімким розвитком комп'ютеризації особливий інтерес викликає проблема наслідків комп'ютеризації в контексті проблеми взаємодії людини і персонального комп’ютера. Зупинимося на ній більш детально. Виділяють функціональні, онтогенетичні та історичні аспекти комп'ютеризації. **Функціональні наслідки** Під функціональними наслідками розуміють перетворення шаблонових і творчих компонентів, що утворюються при розв’язанні задач комп'ютерними засобами в порівнянні з традиційними формами. Загальні функціональні наслідки комп'ютеризації проявляються при редукуванні одних, збереженні і модифікації інших і появі нових задач. Наприклад, в навчально-науковій діяльності редукуються деякі обчислювальні задачі через передачу їх комп'ютерові, зберігаються задачі, традиційні для курсових і дипломних робіт, ряд навчально-наукових задач модифікується. В умовах комп'ютеризації з'являються нові задачі. Наприклад, на основі комп'ютерних даних формулюються нові гіпотези, проводяться нові експериментальні або аналітичні дослідження. Аналогічні перетворення, розглянуті як функціональні наслідки комп'ютеризації, відбуваються й у виконанні управлінської облікової діяльності. Функціональні наслідки комп'ютеризації можуть бути як усвідомлюваними, так і неусвідомлюваними. Наприклад, при редукуванні і передачі комп'ютерові обчислювальних операцій у людини зберігаються традиційні навички, знання, відносини, що вступають у нові зв'язки з виконанням комп'ютерних операцій, впливають на формування психологічної готовності або психологічного бар'єра до взаємодії з комп'ютером. Як показав аналіз, такими наслідками є придбання комп'ютеризованою діяльністю творчого характеру, ефект «паритету», тобто приблизно однакового співвідношення творчих і шаблонових компонентів як у комп'ютеризованій, так і в традиційній діяльності; перевага шаблонових компонентів у порівнянні з традиційними; “невизначений” ефект, що виявляється в розмитому, неусвідомлюваному, хитливому співвідношенні шаблонових і творчих компонентів у комп'ютеризованій діяльності. Така розмаїтість специфічних форм функціональних наслідків комп'ютеризації в різних користувачів призводить до того, що в діяльності одних можуть переважати творчі компоненти, в інших – шаблонові, а ще в інших – може бути майже однакове їх співвідношення при відмінності їхнього якісного складу. Функціональні наслідки комп'ютеризації можна диференціювати також на реальні, тобто безпосередньо включені у розв’язання комп'ютеризованої задачі, і потенційні, що виявляються як тенденція, як можливий шлях розвитку мислення. Наприклад, коли користувачі розглядають роботу з комп'ютером як цікаву, що відрізняється новизною в порівнянні з діяльністю традиційної. Разом з тим, досвідчені користувачі знають, що багаторазове повторення взаємодій з комп'ютером через їх уніфікованість з високою імовірністю призведе до монотонного та шаблонного типу діяльності. У зв'язку з цим вони вводять у комп'ютерні програми жарти для попередження цих небажаних явищ. Однак, як вони відзначають, навіть жарти згодом набридають. Це призводить до зниження пізнавального інтересу до роботи з комп'ютером і до помилок у розв’язанні комп'ютерних задач. Співвідношення позитивних і негативних функціональних наслідків у різних типах комп'ютеризованих систем залежить від конкретних умов: від типів розв'язуваних професійних задач, від підготовки користувачів, від якості роботи комп'ютера й організації роботи. Таким чином, функціональні наслідки комп'ютеризації, що класифікуються за різними ознаками, можуть проявлятися у збільшенні і зменшенні творчих або шаблонових компонентів, або в незмінності їхнього співвідношення в порівнянні з традиційними при різному якісному складі. Наслідки можуть бути також усвідомлюваними та неусвідомлюваними, достатньо чи недостатньо визначеними, по-різному виразними, схожими і різними для суб'єктів діяльності, можуть класифікуватися як реальні і потенційні, адекватні і неадекватні, оптимальні і неоптимальні, позитивні і негативні для досягнення продуктивної мети комп'ютеризації. **Онтогенетичні наслідки** В онтогенетичному плані розглядається особистісний розвиток, що зазнає змін під впливом комп'ютеризації. До позитивного особистісного перетворення належать: посилення інтелекту людини за рахунок залучення її у розв’язання більш складних задач в умовах комп'ютеризації; розвиток логічного, прогностичного й оперативного мислення, обумовлений тим, що, готуючи завдання для комп'ютера, користувач спочатку логічно продумує його, складає алгоритм і цим у певній мірі прогнозує процес його вирішення, що потім оперативно здійснюється при взаємодії з комп'ютером. До позитивних результатів можна віднести розвиток у користувачів адекватної спеціалізації пізнавальних процесів, таких як сприймання, мислення, пам'ять, формування спеціалізованої за предметним змістом ділової мотивації застосування комп'ютера для розв’язання професійних задач, включаючи появу престижних, статусних, економічних та інших супутніх мотивів, що підкріплюють ділову мотивацію. Успішне застосування комп'ютерів, одержання з їх допомогою більш продуктивних результатів підвищує самооцінку людини, її впевненість у здатності розв’язувати професійні задачі. Із позитивного ставлення до різних сторін роботи з комп'ютером виростає отримання задоволення користувачем. Усе це призводить до формування в деяких користувачів позитивних особистісних рис, таких, наприклад, як ділова спрямованість, точність, акуратність, впевненість у собі, що переносяться і на інші області життя. До негативних особистісних утворень належать: зниження інтелектуальних здібностей людини при спрощенні розв’язання задач за допомогою комп'ютера, редукуванні їх смислової сторони, зведенні процесів розв’язання до формально-логічного компоненту. Надмірна спеціалізація пізнавальних процесів, яка відбувається в результаті об'ємної та постійної роботи з комп'ютером, знижує їх гнучкість, а також можливості застосування для розв’язання ширшого кола задач, що вимагають іншої спеціалізації. У зв'язку з цим, позитивні риси особистості, такі як точність і акуратність, можуть у міру збільшення тривалості комп'ютеризованої діяльності і її складності перерости в такі негативні якості, як педантизм, надмірна пунктуальність і ригідність. Надмірне психічне заглиблення у роботу з комп'ютером при розв’язанні з його допомогою особливо складних завдань у динамічно мінливих умовах може загострювати невротичні риси особистості, що при вираженій її неврівноваженості може призвести до хворобливого стану. Наприклад, відоме явище «хакеризму», коли надмірна захопленість користувача вивченням обчислювальних методів і можливостей комп'ютера може призвести до однобічного особистісного розвитку, надмірної зв'язаності його предметного змісту з визначеною комп'ютерною спеціалізацією, що утруднює адаптацію особистості до інших необхідних сфер діяльності. Усі ці закономірності перетворення особистісних якостей суб'єкта виявляють складний, неоднозначний характер його онтогенетичного розвитку, що відбувається під впливом комп'ютеризації, і показують його залежність не тільки від особливостей професійної діяльності і типу комп'ютеризації, але і від самого суб'єкта, від його вихідних стійких психічних особливостей.