* **Вічне життя** — „є тією мудрістю, через Яку виникло все, що є, що було і що буде” [1:228].
  * **Гріховність** — „зіпсована воля, від вищої субстанції, від Тебе, Бога, що відкинула „внутрішнє своє” і окріпла у зовнішньому світі” [1:183].
  * **Життя** — це „неподільна єдність”, якій притаманні такі три властивості: бути, хотіти, знати [16:347].
  * **Зло** — „... не є субстанцією... ” [1:181] і „... не є нічим іншим, як зменшенням добра, що зникає зовсім” [1:94].
  * **Злочин** — „порочний порух душі, який спонукає її до дій, в яких душа утверджує себе відважно і збаламучено” [1:119].
  * **Любов** — Мій тягар...: вона рухає мною, куди би я не прагнув” [1:346].
  * **Матерія** — „Матерії належить першість лише відносно того, що з неї виникло; вона первинна не тому, що вона „робить”, адже вона сама зроблена і не має першості у часі” [1:336]. „... здатна прийняти форму і послужити матеріалом для творення: адже світ вже був в ній, але в хаотичному стані, без різниці в якостях та формах; впорядкований і гармонійний, він і називається небом і землею: перше — світ духовний, друга — тілесний” [1:324].
  * **Мудрість** — „... розумна природа, що стала світлом від споглядання Світла” [1:324].
  * **Пам’ять** — „... скарбниці, куди зібрані незчисленні образи всього, що було сприйнято. Там також складені і всі наші думки, що перебільшили, применшили чи взагалі якимось чином змінили те, що їм повідомили наші зовнішні відчуття” [1:243]. „... це сила мого розуму, вона притаманна моїй природі” [1:245]. „... це наче шлунок душі, а радість і смуток — це їжа, солодка і гірка: належачи пам’яті, вони наче переправлені в шлунок, де вони можуть лежати... ” [1:249]
  * **Пожертва та Плід** — „це те, що подають нам, коли ми в нужді: гроші, їжа, пиття, одяг, пристановище, допомога” [1:366]. „це добра правильна воля того, хто дає.” Наприклад: „... протягнути чашу холодної води учню — це пожертва; а плід — зробити все це.... „в ім’я учня” [1:366].
  * **Розум** — „сила, якою я оживляю не лише свою плоть, але і передаю їй чуттєвість. Її створив Господь... визначивши кожному почуттю зокрема своє місце і його обов’язки: тому з їхньою допомогою я можу виконувати різне, залишаючись єдиним” [1:242].
  * **Тіло** — „не являє собою велике чи прекрасне, тому що воно тіло: менше чи не таке вже і красиве, воно все рівно залишається тілом” [1:121].
  * **Час** — „... це ніщо інше, як розтяг, але чого? не знаю; можливо і самої душі” [1:303]. „... створюється зміною речей... ” [1:314]