Перервність часу полягає в тому, що матеріальним об’єктам властива відносна дискретність їх існування. Разом з тим здійснюваний у часі рух є й неперервним: він не зводиться до суми дискретних моментів, є зв’язаним, позбавленим будь-яких розривів.

Італійський художник та вчений Леонардо да Вінчі, півтисячоліття назад размірковуючи над цією проблемою, вказав що час відноситься і до неперервних і до перервних величин. Он робить висновок, що точка повинна буть в часі прирівнена до миті, а будь-який проміжок часу – до лінії. При цьому, миттєвості замикають з обох кінців кажен проміжок часу, як і точки – кожну лінію. І якщо лінія подільна до бесконечності, то так само повинен бути подільним на будь-яке велике число частин кожен проміжок часу.