У філософії розрізняють час поворотний та неповоротний (односпрямований), перший по-іншому називається міфологічним, другий – історичним. Згідно звичного для нас сприйняття, час завжди тече у напрямку від минулого через теперішнє до майбутнього так, що його інверсія не можлива (у цьому неповоротність часу). Події, що відбувались раніше, безповоротно залишаються в минулому. Згідно міфологічного сприйняття, хід часу циклічний. У сучасній свідомості односпрямованість та неповоротність здаються найбільш очевидними властивостями часу. Але вони повинні – з цим погоджуються майже всі вчені – мати якесь підгрунтя в самій природі речей, у тому, як влаштовано наш світ. Фізики нерідко схильні виводити неповоротність часу з глобальних процесів, що проходять у нашій Галактиці, таких, як її розширення. Неповоротність часу намагались пояснити й термодинамічною, й електромагнітною “стрілами часу”. Однак вони, швидше, не причина, а наслідок неповоротності часу. Усі спроби дати теоретичне обгрунтування природи та властивостей нашого часу наштовхуються на серйозні труднощі.