http://philosophy.srv.if.ua/ 2026-04-23T12:49:59+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/ http://philosophy.srv.if.ua/lib/images/favicon.ico text/html 2010-12-26T17:42:56+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97.%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8.xix.%D1%81%D1%82/%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%D1%96.%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA.%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83.%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BA.%D1%96.%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9.%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC?rev=1293378176&do=diff Однією з провідних течій сучасної світової філософії є позитивна філософія, яка своїм джерелом має класичний позитивізм ХІХ ст., представлена неопозитивізмом та постпозитивізмом. text/html 2010-12-26T17:43:27+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97.%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8.xix.%D1%81%D1%82/%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96.%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8.%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%D0%B5%D0%BA%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83?rev=1293378207&do=diff Виникнення екзистенціальної тенденції в сучасній світовій філософії було підготовлено кризовою ситуацією в розвитку філософії, яка склалася на початку 19 ст. На той час класична філософська парадигма Нового часу, орієнтована на ототожнення основних характеристик світу зі специфічними характеристиками природи або “світового духу”, структурно адекватного природі, вичерпала можливості свого розвитку. В цих умовах формується нова філософська парадигма з новими акцентами у змісті філософствування. “Т… text/html 2010-12-26T17:45:31+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97.%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8.xix.%D1%81%D1%82/%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA.%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85.%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB?rev=1293378331&do=diff * Давыдов Ю. Н. Критика социально-философских воззрений Франкфуртской школы. – М., 1997. – С. 65-89. * Неомарксизм и проблемы социологии и культуры. Под ред. А. П. Соколов-ского. – М., 1980. – * Смирнов А., Питрим Сорокин – социолог века Слово. – 1996. – №11-12. – - Современная западная философия: Словарь / Сост.: Малахов В. С., Филатов В. П. – М.: Политиздат, 1991. – 414 с. - Социальная философия франкфуртской школы. Под ред. Б. Н. Бессонова, И. С. Нарского, М. В. Яковлева М., 1975 … text/html 2010-12-26T17:44:02+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97.%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8.xix.%D1%81%D1%82/%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0.%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8.%D0%B5%D0%BA%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97?rev=1293378242&do=diff Словник “Современная западная философия” пропонує таке визначення поняття “відчуження”: “Відчуження (нім. – Entfremdung, англ. – alienation) – відносини між суб’єктом і якоюсь його функцією, що складаються в результаті розриву їхньої первісної єдності, що веде до зубожіння природи суб’єкта і зміни, збочення, переродження природи відчуженої функції; а також процес розриву цієї єдності” [4, 225].… text/html 2010-12-26T17:42:09+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97.%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8.xix.%D1%81%D1%82/%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.%D1%96.%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC?rev=1293378129&do=diff Позитивізм – філософія позитивного знання, що відкидає теоретичні спекуляції й погляди, як засоби одержання знання. У загальному сенсі бути позитивістом означає не більше, ніж бути свідомим науковцем. text/html 2010-12-26T17:44:28+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97.%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8.xix.%D1%81%D1%82/%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F.%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D1%83?rev=1293378268&do=diff Марксизм – економічна, соціальна й політична теорія та практична діяльність, започаткована в творах Карла Маркса та Фрідріха Енгельса і розвинена в подальшому їх послідовниками різного спрямування. Для різновидів марксизму характерними є три головні складові. Найголовнішу становить трактування й критика сучасних і попередніх суспільств. Першорядна вагомість у формуванні політичного устрою і культурного середовища в будь-якому суспільстві приділяється продуктивним силам (засобам і знаряддям вироб… text/html 2010-12-26T17:45:07+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97.%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8.xix.%D1%81%D1%82/%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F.%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D1%83?rev=1293378307&do=diff Дійсним ядром неомарксизму була Франкфуртська школа, яка виникла наприкінці 20 – початку 30-х років на базі Інституту соціальних досліджень при університеті у Франкфурті-на-Майні. У її склад увійшли М. Хоркхоркхаймер, Т. В. Адорно, Ф. Поллок, Г. Маркузе, Е. Фромм і ін. Після Великої вітчизняної війни, вони продовжили свою роботу в Інституті, де навколо них сформувалося нове покоління прихильників “неомарксизму” – А. Шмідт, Ю. Хабермас, А. Валмер і ін. Різноманітні варіанти цієї течії склалися й …