http://philosophy.srv.if.ua/ 2026-04-17T19:29:02+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/ http://philosophy.srv.if.ua/lib/images/favicon.ico text/html 2010-12-24T15:03:23+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0.%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0.%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F/%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8?rev=1293195803&do=diff Основним надбанням гегелівської філософії стало створення теорії діалектики як певного розуміння дійсності і філософського методу пізнання. text/html 2010-12-24T14:59:36+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0.%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0.%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F/%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C.%D1%8F%D0%BA.%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA.%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97.%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97?rev=1293195576&do=diff Вищим досягненням німецької класичної філософії була діалектика Г. В. Ф. Гегеля (1770–1831). Значення його філософії полягало в тому, що в ній у систематичній формі було викладено діалектичне світосприйняття і відповідний йому діалектичний метод дослідження. Гегель розробляв діалектику як філософську науку, що узагальнює всю історію пізнання і досліджує найбільш загальні закономірності розвитку об`єктивної дійсності. Особливо ж Гегель ринувся досліджувати і всесторонньо обґрунтувати найважливіші… text/html 2010-12-24T15:01:54+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0.%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0.%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F/%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0.%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F?rev=1293195714&do=diff Основні частини філософської системи Гегеля – логіка, філософія природи і філософія духу, до котрого безпосередньо примикають філософія права, філософія історії, естетика, філософія релігії, історія філософії. text/html 2010-12-24T15:04:09+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0.%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0.%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F/%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96.%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0?rev=1293195849&do=diff * Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / За ред. Волинки Г. І. – К.: Вища школа, 1999. – 624 с. * Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М.: “Мысль”, 1986. – 334 с. * Гулыга А. Гегель. – М., 1970. * Денисенко В. Проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії. – Львів, 1997. – 274 с. * Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVIII – начала ХІХ века. Учебное пособие для университетов… text/html 2010-12-24T15:00:52+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0.%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0.%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F/%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F.%D1%96.%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9.%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82.%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97.%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F?rev=1293195652&do=diff Початкова тотожність, що утворює субстанціальну основу світу, є, за Гегелем, тотожність мислення і буття, у котрому, проте, споконвічно є в наявності розходження між об`єктивним і суб`єктивним, але саме це розходження існує лише в мисленні. Мислення, за Гегелем – це не тільки суб`єктивна, людська діяльність, але і незалежна від людини об`єктивна сутність, першооснова, першоджерело всього існуючого.… text/html 2010-12-24T15:02:58+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0.%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0.%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F/%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F.%D0%B4%D1%83%D1%85%D1%83?rev=1293195778&do=diff Третя частина філософської системи Гегеля – філософія духу – присвячена розгляду “абсолютної ідеї” на заключному етапі її розвитку, коли вона, покидаючи природу, “повертається” до самої себе в якості “абсолютного духу”, тобто “абсолютної ідеї”, що переборола свою “відчуженість”, що зняла своє заперечення (природу) і що розвивається як самосвідомість людства на протязі всієї світової історії. У природі, за Гегелем, духовний зміст знаходиться в постійному конфлікті з обмеженою й інертною матеріаль… text/html 2010-12-24T15:02:28+03:00 http://philosophy.srv.if.ua/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0.%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0.%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F/%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F.%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8?rev=1293195748&do=diff Якщо логіка, за Гегелем, є “наукою про ідею в собі і для себе”, то філософія природи характеризується ним як “наука про ідею в її інобутті”. Гегель не пояснює, як відбувається перехід від “чистої” логічної ідеї до природи, він просто декларує, що “абсолютна ідея”, пізнавши свій власний зміст, “вирішує із себе вільно відпустити себе в якості природи”. Чи значить це, що були часи, коли ще не існувало природи і “абсолютна ідея” існувала сама по собі, так би мовити, у чистому, оголеному виді? На це …