Сучасна практична філософія посилено розвиває один із найважливіших своїх розділів та інструментів – герменевтику.

Це – одна з впливових духовних течій сучасності. Феномен герменевтики закономірно виникає у світовій філософській культурі. Він заповнює ту, так би мовити, філософську нішу, яку жодна філософська течія заповнити не може.

Герменевтичні методи, мають зв’язок з літературою, філологічною та історичною критикою, і ця цілісність веде до пояснення окремих явищ. Між витлумаченням і поясненням є лишень незначна відмінність і не має жодної твердої межі.

Дослідження взаємодії загальних процесів у всіх типах пізнання їхньої специфіки під кутом зору методу дає його результат до змісту методології. Її предметом є історичний розвиток методу та його специфікації в окремих галузях герменевтики. Витлумачення тексту – це особливе завдання. З правила: розуміти краще ніж автор розумів себе сам, відокремлюється також проблема ідеї. Вона існує (одначе не як абстрактна думка) у значенні певного неусвідомлюваного зв’язку, який є діючим у структурній організації тексту і з внутрішньої форми якою дається для розуміння і автор її не потребує. Її виокремлює інтерпретатор, а це, мабуть і є найвищий тріумф герменевтики. Отже, сучасна система правил, яка править за єдиний метод для досягнення загальнозначимості, має бути доповнена зображенням творчих методів геніального інтерпретатора з різних галузей. Адже тут містяться стимулююча сила. Цей метод слід застосувати за усіх методів гуманітарних наук.

Згідно з принципом невіддільності осягнення і цінності з герменевтичним процесом пов’язана іманентна йому літературна критика.

Центральною категорією герменевтики як мистецтва (техніки, теорії, методу) інтерпретації текстів є категорія розуміння. Філософська теорія інтерпретації буття в цілому і світу гуманітарної культур зокрема пред’являє засоби для розуміння гуманітарних явищ, для проникнення в їх зміст.

Проблематика розуміння зближує герменевтику з філософією культури і з філософією мови, відкриває можливість для створення філософської герменевтики, яка передбачає новий вимір людини.

Вік комп‘ютерної і науково-технічної революції, наростаючі інформаційно-комунікативні зв‘язки, занепад і створення цивілізацій ще більше загострюють актуальність проблеми розуміння і всіх пов‘язаних з нею герменевтичних моментів. Історичне наростання значимості герменевтичної проблематики від античності до наших днів схоже до кумулятивного процесу. Герменевтика завжди була переплетена з живою тканиною соціальної діяльності людей, ніколи не була абстрактною теорією, а була технікою, мистецтвом інтерпретації і використовувалась при вирішенні завдань, актуальних для життя і нормального функціонування суспільних інститутів. Важливі, переломні моменти розвитку герменетичного методу співпадання в часі і були тісно пов‘язані з важливими історичними подіями, визначались практичними потребами життя людей.