Наші знання залежать від безлічі з'єднань між нейронами. Саме завдяки їм ми розуміємо рідну мову, правильно плануємо свою поведінку, підсумовуємо факт і розпізнаємо образи. Сьогоднішні персональні комп’ютери працюють на рівні розвитку п'ятирічної дитини. Мозок і комп'ютер працюють різними способами. Парадоксом є те, що для моделювання мозку в реальному масштабі часу потрібні тисячі найпотужніших комп’ютерів, а з іншого боку, для моделювання арифметичних обчислень і персонального комп’ютера були б необхідними мільярди людей. Часовий цикл базової операції, виконуваної нейроном, – 1-2 мілісекунди, а такт нинішніх комп'ютерів визначається наносекундами, тобто персональний комп’ютер працює на шість порядків швидше. Всупереч цьому, людина вирішує величезну кількість завдань, що стосуються найрізноманітніших сфер її життя і діяльності, аналізує різноманітні явища і процеси, робить логічні висновки за лічені секунди, а сучасний високопродуктивний комп’ютер витрачає на це кілька хвилин. Коли мозок міркує свідомо, крок за кроком, цей тип мислення можна формалізувати за допомогою математичної логіки і потім змоделювати на комп'ютері. Але підсвідоме мислення, що використовується головним чином у творчій діяльності, є високопаралельним, математично неформалізованим засобом. Тому мабуть найважливіший висновок, який можна зробити із розгляду проблеми взаємодії людини і персонального комп’ютера, — це думка про те, що персональний комп’ютер ніколи не замінить людину в її житті і діяльності, проте у своєму житті людина значним чином залежатиме від нього, не зважаючи на деякі негативні наслідки такої взаємодії, які, взагалі кажучи, можуть бути скомпенсовані шляхом накладання на них позитивних аспектів такої взаємодії.

 
людина.і.комп.ютер/висновки.txt · В останнє змінено: 09.01.2011 13:01 (зовнішнє редагування)
 
Recent changes RSS feed Donate Powered by PHP Valid XHTML 1.0 Valid CSS Driven by DokuWiki

(c) Українська філософія. Використання матеріалів дозволяється лише з посиланням на ресурс. Створення Majesty.