Науково-технічна революція висунула на передній план проблему застосування техніки нового типу і, як її найважливішу частину і доповнення, проблему взаємодії людини і техніки. Подібна техніка – персональні комп’ютери, автоматизовані системи управління тощо – проникнула в найрізноманітніші області народного господарства і науки. Від ефекту її практичного застосування стали безпосередньо залежати успіхи в розвитку цих найважливіших галузей. Слід зазначити, що розвиток техніки йшов не тільки шляхом її ускладнення, але і в напрямку підвищення її якості та надійності роботи. Інформаційно-комп'ютерна революція здатна швидко перетворитися на інформаційну продуктивну силу і зробити можливим масове виробництво інформації, технології і головне — знань [9:37].
Інформаційно-комп'ютерна революція – історичний факт. Як і всі великі соціально-технологічні революції, вона готувалася поволі. Проте, коли стала помітною, то почала здійснювати вплив на хід історичних подій, економіку, культуру, промисловість, торгівлю, сільське господарство і політику; суспільна свідомість сприйняла її як величезну несподіванку, майже як чудо. Одні її вітали, покладаючи на неї, як правило, незбутні надії порятунку людства від усіх лих і нещасть, інші – з перших же кроків обсипали її прокльонами, вбачаючи в ній нове джерело людських проблем. Щось подібне відбувалося щораз і з іншими соціально-технологічними революціями, що викликали великі історичні зміни, які супроводжувалися соціальними потрясіннями, граничною драматизацією суспільно-політичного життя та особистими трагедіями. Щораз на початку великих революцій з'являлися пророки-викривачі, мрійливі утопісти, віщуни великих нещасть. Сучасникам таких революцій важко бути тверезими, спокійними спостерігачами. Історія, можна сказати, “бере за живе”. Тому сучасники великих соціально-технологічних змін виявляються не тільки їхніми учасниками, але і жертвами. А жадати від жертв спокійного, зваженого, розумового ставлення до реальності просто неможливо. І все-таки перед філософською думкою стоїть завдання принаймні спробувати окреслити і знайти хоча б у найзагальнішому вигляді перспективу і зміст прийдешніх змін. Це завдання ускладнюється ще й тим, що в різних країнах інформаційно-комп'ютерна революція здійснюється у найрізноманітніших формах, а також із різною швидкістю та розмахом. Для нашої країни, що знаходиться в глибокій кризі, в умовах деформації і часткового розпаду суспільно-політичних зв'язків, структур, інститутів і відносин, прогноз і передбачення перспектив та наслідків інформаційно-комп'ютерної революції ускладнюється рядом додаткових обставин. На соціально-технологічну революцію, як і на науково-технологічний прогрес накладаються політичні потрясіння, національні та соціальні конфлікти, катастрофи ціннісних орієнтацій, девальвація ідеології, розпад соціально-історичних ідеалів, які поглиблюють розрив між поколіннями, призводять до зміни політичної географії суспільства. У цих умовах нам доводиться усвідомлювати й осмислювати таку велику кількість хаотично діючих причин і механізмів, сплетіння пристрастей, емоцій, амбіцій і страхів, що чіткий і тверезий розрахунок, що гарантує надійність прогнозування, навряд чи по-справжньому можливий.
Важко сказати, чи підемо ми зараз шляхом усікання власних реформ, чи зуміємо піднятися до реалізації дійсної соціально-економічної перебудови таким чином, щоб не нашкодити в першу чергу самим собі. Адже добре відомо, що між гаслами та реальністю, як і між постановкою проблем та їх вирішенням – величезна дистанція. Проте саме зараз, коли суспільна думка великою мірою спрямована на відображення суспільно-політичних питань і гострих проблем «повсякденної» економіки, перед філософією постає її власне специфічне завдання – сутнісне осмислення більш глибоких і далеких перспектив і фундаментальних змін, породжених соціально-технологічною революцією. З досвіду історії відомо, що політичні потрясіння рано чи пізно закінчуються і настає епоха тверезого розрахунку, нормального соціального будівництва. Як би там не було, але зрозуміло одне – якщо суспільство бажає зберегтися, якщо народ прагне до подальшого розвитку, зважаючи в своєму поступі на кожну конкретну людину, якщо його історична самосвідомість знаходиться в стані пошуку перспективи і мети подальшого буття, то ця мета і перспективи будуть здійснені лише на базі соціального і науково-технічного прогресу (з усіма наслідками, які з цього випливають). І напевно, такий прогрес в сучасних умовах можливий лише на основі поєднання інформаційно-комп'ютерної революції з врахуванням усіх аспектів розглядуваної нами проблеми.
Тому сьогодні варто окреслити загальні контури тих перспектив і наслідків, що внутрішньо властиві всім співтовариствам, які вступають на шлях інформаційно-комп'ютерної революції, в тому числі і загострення проблем взаємодії людини та комп’ютера. Але при цьому потрібно чітко усвідомити наступне: інформаційно-комп'ютерна революція охоплює широкий спектр предметної та соціальної діяльності. У різних країнах темпи поширення й охоплення цих сфер діяльності засобами і системами сучасної інформаційної технології різні. Така різниця визначається, в першу чергу, реальною метою здійснення інформаційно-комп'ютерної революції. По-друге, характер наслідків залежить від етноісторичних особливостей кожного соціуму, від стану культури і цивілізації. Розглядувана нами проблема ускладнюється ще й тим, що історія в багатьох випадках немилосердна, і якщо мислителі народу, “духовна сіль землі” на певному етапі проведення інформаційно-комп'ютерної революції і зможе пояснити, чому неврахування цієї проблеми призвело до широкомасштабних негативних наслідків, то це ще не означає, що стан історії буде легко виправити. Однак факт такого усвідомлення – вже досягнення, вже можливість вибору правильного шляху. І головне, щоб таке усвідомлення було вчасним, тобто щоб ми не потрапили в ситуацію засмоктуючої соціально-економічної трясовини і суспільно-політичних потрясінь, а також розпаду соціальних зв'язків, цінностей і ідеалів людей.
Гострота поставленої проблеми та ефективна адаптація до конкретних умов буде залежати від того, який шлях, яку історичну стратегію і яку тактику вибере суспільство, а також від глибини осмислення цієї проблеми провідними особами людства. Тільки при врахуванні проблеми взаємодії людини і комп’ютера як важливого аспекту інформаційно-комп'ютерної революції суспільство нарешті зійде з “узбіччя” і в ім'я свого майбутнього стане на магістральний шлях розвитку, шлях соціального і науково-технологічного прогресу, можливо, стане демократичним, культурним, цивілізованим, процвітаючим і благополучним. Безумовно, що ціна цього кроку може виявитися чималою, але вона не буде занадто великою для людей, які стануть об’єктами вищеописаних процесів. Якщо ж суспільство не врахує усієї вагомості розглядуваної нами проблеми, то його спіткає цілий спектр негативних наслідків, але це будуть не наслідки інформаційно-комп'ютерної революції, а наслідки розпаду і катастрофи суспільної системи, що відмовилася від прогресивного вибору.
Саме з цієї позиції в розумінні реальності і перспективи далі варто обговорити наслідки сучасної соціально-технологічної революції, які визначають значну частину проблеми взаємодії людини і комп’ютера, маючи на увазі не конкретні прояви в певній вибраній країні, а загальний і фундаментальний зміст, що по-різному реалізується там, де така революція відбувається.
