Якщо проаналізувати сказане про проблеми людини в філософії які зустрічаються перед такою наукою як філософія, то можна зробити такий висновок, ситуація, яка склалась на сьогодні в нашому суспільстві, де питання людських цінностей, розвиток людини зайняли провідне місце серед усіх проблем практичної політики, створює безпосередньо сприятливі умови для глибокого вивчення проблеми людини. Але разом з цим це накладає на філософію і особливу відповідальність перед суспільством.

На початку 60-х років в філософії було проведено не мало досліджень по проблемі людини, в значній мірі завдячуючи яким відбувся поворот до цієї проблеми це першозасновники цього вчення – Маркс і Енгельс. На сьогоднішній день важливо не тільки закріпити досягнуте, а вийти в філософському розумінні людини на нові рубежі, забезпечити і більш глибоке проникнення в суть цієї проблеми, частково через розвиток комплексних досліджень людини, і можливості плідного контакту дослідження з практикою, з суспільним життям [6; 30].

Треба враховувати, що філософія нагороджує своєю мудрістю тільки тих, хто старається, працює і клопітливо шукає будь-які джерела. Отже, свою роботу хочу закінчити словами великого мислителя К. Маркса: “що у науці немає широкої дороги, і тільки той може досягнути сяючих вершин, хто не боїться втоми, а помаленьку рухається вперед по кам'янистому шляху”.

Людина має здатність самостійно виявляти і розвивати розум і гуманність. А це можливо, тільки у розумному і гуманному суспільстві.