Даосизм – це учення про “дао” або “шлях” (речей), виник у Китаї в 6-5 ст. до н. е. Основоположником даосизму вважається Лао-цзи. Його основні ідеї викладені в книзі “Дао де цзін” [10:99]. Даосизм виступав проти панування і гноблення, закликав повернутися до первісного общинного життя. Визначними прихильниками даосизму були Ян Чжоу, Сунь Цзянь, Інь Вень, Чжуан-цзи, що жили у 4-3 ст. до н. е. [10:99].