Зміст
Світ-машина. Натурфілософія Кониського
Світ як доцільний організм
Світ Кониський розуміє як сконцентрований навколо Землі, одухотворений різноманітними формами організм, упорядкований і побудований на основі доцільності. У цьому визначенні поєднуються різні традиції. Ідея світу як живого, одухотвореного організму сягає Платона і неоплатоніків, для яких Всесвіт мав «світову душу». Ідея доцільності, впорядкованості світу – Аристотеля і християнської традиції, для якої світ є творінням мудрого Бога. Геоцентризм («сконцентрований навколо Землі») відображає вплив традиційної космології, хоча, як ми побачимо, Кониський не був її беззастережним прихильником.
На думку Кониського, світ виник не через випадковий і сліпий збіг атомів, як вважали Демокріт, Епікур і новочасні атомісти, а був створений Богом. Атомістичну точку зору філософ не поділяв, бо вона, на його думку, не може пояснити доцільності і гармонії світу. Випадковий збіг атомів не може створити такої складної і досконалої будови, яку ми бачимо в природі: будови світил, рослин, тварин, людського тіла. Така будова свідчить про розумного творця.
Бог-архітектор і світ-машина
Особливо цікавим є образ, яким Кониський характеризує відношення Бога до світу. Бога він уявляє як архітектора дивовижної машини. Створивши машину-світ, Бог забезпечує її збереження, але не втручається в дію природних законів, завдяки яким здійснюється її функціонування.
Цей образ надзвичайно характерний для філософії XVII – XVIII століть. Він виник під впливом механіки, яка досягла в цей час великих успіхів, і механічного годинника, який став символом впорядкованого, закономірного світу. Декарт розглядав тварин як «машини», Ньютон уявляв Всесвіт як величезний механізм, що функціонує за законами механіки. Бог у цій картині постає як «великий годинникар», що створив механізм світу і запустив його.
Розуміння Бога як майстра, що, створивши машину-світ, забезпечує її збереження і не втручається в дію природних законів, засвідчує наявність ранньопросвітницької деїстичної тенденції у філософському курсі Кониського. Деїзм – релігійно-філософське вчення, яке визнає Бога творцем світу, але заперечує Його подальше втручання в природні процеси. Звісно, Кониський не був деїстом у повному сенсі слова: він був православним архієреєм і визнавав і чудеса, і Божий промисел, і одкровення. Але в його натурфілософії, тобто в поясненні природних явищ, діє принцип: природа функціонує за власними законами, і пояснювати її слід природними причинами.
Матерія і форма
Весь створений світ, за Кониським, складається з матерії і форми. Тут він зберігає аристотелівську термінологію, але, як і Прокопович, тлумачить її по-новому. Форма спричиняє різноманітність світу: саме завдяки різним формам одна і та сама матерія стає то каменем, то деревом, то твариною. Матерія ж – єдина й однорідна в усіх земних і небесних тілах, а також і в самій людині.
Ця думка про однорідність матерії, яку ми вже бачили в Ґізеля і Прокоповича, у Кониського отримує цікаве обґрунтування. Свідченням однорідності земної і небесної матерії, на його думку, є змінність земних і небесних тіл. Аристотель вважав небесні тіла незмінними, вічними, складеними з особливого «ефіру». Але новітні астрономічні спостереження – поява нових зірок, плями на Сонці, комети – засвідчили, що і небесні тіла змінюються. Якщо ж вони змінюються, як і земні, то вони складаються з тієї самої матерії. Тут Кониський використовує емпіричні дані для спростування традиційної метафізичної догми.
Системи світу
Особливий інтерес становить ставлення Кониського до різних систем світобудови. Викладаючи концепції Птолемея, Тихо Браге і Коперника, він, попри прихильність до системи Тихо Браге, не відмовляє в істинності і системі Коперника.
Система Птолемея, геоцентрична, ставила в центр Всесвіту нерухому Землю, навколо якої обертаються Сонце, Місяць, планети і зірки. Система Коперника, геліоцентрична, ставила в центр Сонце, навколо якого обертаються Земля і інші планети. Система Тихо Браге була компромісною: Земля нерухома в центрі, навколо неї обертаються Місяць і Сонце, а навколо Сонця – інші планети.
Кониський надає перевагу системі Тихо Браге як зручній, на його думку, для розв'язання астрономічних труднощів і загалом не суперечливій щодо Святого Письма. Але водночас він визнає, що система Коперника покладена на аргументовані докази розуму і суттєво доповнена теорією вихорів Декарта, яка пояснювала рух планет обертанням тонкої матерії навколо Сонця. Отже, Кониський не відкидає Коперника, а лише обережно утримується від остаточного рішення, визнаючи, що геліоцентрична система має серйозні наукові підстави.
Ця позиція, що може здатися половинчастою, насправді була досить сміливою для православного ієрарха середини XVIII століття. В Російській імперії геліоцентрична система ще викликала опір церковних кіл, і Ломоносов ще мусив захищати її від обвинувачень у суперечності з Біблією. Кониський, визнаючи доказовість системи Коперника, сприяв її поширенню серед своїх учнів.
Природознавчі інтереси
Натурфілософія Кониського не обмежувалася загальними питаннями будови світу. У його курсі розглядаються і конкретні природні явища: рух тіл, природа світла і тепла, явища атмосфери, будова живих організмів. Він знайомить студентів з новими відкриттями в оптиці, механіці, хімії, біології, заохочує їх до самостійних спостережень.
Отже, натурфілософія Кониського засвідчує значний крок у засвоєнні новітнього природознавства в Києво-Могилянській академії. Образ світу-машини, деїстичні тенденції, однорідність матерії, обґрунтована емпіричними даними, визнання доказовості системи Коперника, увага до спостережень і дослідів – усе це характерні риси раннього Просвітництва, що поєднуються в Кониського з традиційними уявленнями про Бога-творця і доцільність світу.
