Користувальницькі налаштування

Налаштування сайту


георгій.кониський:філософський.курс.і.концепція.двох.істин

Філософський курс і концепція двох істин

Структура курсу

Філософський курс Георгія Кониського, розпочатий 20 вересня 1749 року, мав назву, що чітко визначала його структуру: «Філософія, поділена відповідно до кількості чотирьох факультетів на чотири частини, що містить логіку, етику, фізику і метафізику». Чотири частини філософії порівнювалися з чотирма факультетами європейських університетів, і кожна з них мала свій предмет і метод.

Логіка – вчення про правила мислення, «знаряддя» всіх наук. Етика – вчення про моральність і щастя людини. Фізика – вчення про природу. Метафізика – вчення про найзагальніші засади буття, про Бога і душу. Порядок частин – логіка, етика, фізика, метафізика – дещо відрізняється від традиційного, де етика зазвичай ішла після фізики і метафізики. Розміщення етики одразу після логіки підкреслює практичну спрямованість курсу: філософія має передусім навчити людину правильно жити.

Курс Кониського за структурою і способом розгляду проблем значною мірою зберігав характерні риси барокової схоластики: поділ на трактати, розділи і питання; виклад різних думок з їхнім подальшим розбором; посилання на авторитети. Але за цією традиційною формою стоїть новий зміст, що відображає вплив ранньопросвітницької філософії.

Визначення філософії

Кониський визначає філософію як пізнання речей, що спирається на природне світло розуму. Філософія – це знання, здобуте природними силами людського розуму, без звернення до надприродного одкровення. Вона досліджує речі божественні і людські в тій мірі, в якій вони доступні розумові.

Мета філософії, за Кониським, – не лише пізнання істини, а й щастя людини. Філософія повинна навчити людину правильно мислити, правильно жити, правильно поводитися в суспільстві. Тому вона має і теоретичне, і практичне значення. Ця думка відповідає загальній орієнтації просвітницької філософії на практичну користь знання, яку ми бачили ще у Феофана Прокоповича.

Концепція двох істин

Кониський був прихильником концепції двох істин – істини віри і істини розуму – і, відповідно, розмежування теології і філософії. Ця концепція, що сягає середньовічного аверроїзму і пізнього номіналізму, стверджувала, що існують дві сфери істини: істини, доступні розуму, які досліджує філософія, і істини, що перевищують розум і відкриваються лише вірою, які досліджує богослов'я.

У середньовіччі концепція двох істин часто тлумачилася радикально: те, що істинне у філософії, може бути хибним у богослов'ї, і навпаки. Таке тлумачення засуджувала церква, бо воно руйнувало єдність істини. Кониський дотримувався поміркованого варіанту: істини віри і розуму не можуть суперечити одна одній, бо обидві походять від Бога; але вони мають різні джерела і різні сфери, і тому філософія не повинна втручатися в справи віри, а богослов'я – в справи розуму.

Це розмежування мало важливі практичні наслідки. Воно звільняло філософію від необхідності постійно узгоджувати свої висновки з богословськими догматами. У питаннях природи, людини, суспільства філософ міг спиратися лише на розум і досвід, не оглядаючись на авторитет церкви. Отже, концепція двох істин була своєрідною «декларацією незалежності» філософії, хоча й обмеженої, бо вищі питання буття залишалися за богослов'ям.

Логіка

Логічна частина курсу Кониського містить традиційні розділи аристотелівської логіки: вчення про поняття, судження й умовиводи. Але Кониський приділяє особливу увагу питанням методу пізнання, які набули центрального значення у філософії Нового часу. Він розглядає індуктивний метод, що йде від окремих фактів до загальних висновків, і дедуктивний метод, що йде від загальних принципів до окремих висновків, і вважає, що успішне пізнання вимагає поєднання обох.

У цьому Кониський спирається на досвід європейської науки XVII – XVIII століть. Френсіс Бекон наголошував на індукції як основному методі природознавства; Декарт – на дедукції як методі, що дає достовірне знання; Ньютон поєднав обидва методи у своїй фізиці. Кониський, знайомий з цими дискусіями, обирає синтетичну позицію.

Ставлення до новітньої філософії

Особливістю курсу Кониського є його відкритість до новітньої філософії. Він знайомив студентів із вченнями Ляйбніца, Вольфа, Декарта, Гассенді, Баумейстера – мислителів, які в середині XVIII століття були «останнім словом» європейської філософії. Причому знайомив не лише для того, щоб їх спростувати, як це часто бувало в схоластичних курсах, а щоб показати їхні сильні сторони і використати їхні ідеї.

Особливо помітний вплив на Кониського мала філософія Християна Вольфа і його послідовника Фрідріха Баумейстера, чиї підручники широко використовувалися в навчальних закладах Німеччини і Російської імперії. Вольф систематизував філософію Ляйбніца і надав їй форми, зручної для викладання. Його раціоналізм, поєднаний з повагою до досвіду, його прагнення до ясності і систематичності, його ідея корисності знання – усе це було близьке Кониському.

Ранньопросвітницька орієнтація на докази розуму приводила Кониського до зваженої і позитивної оцінки новітніх наукових і філософських концепцій. Він не відкидав нове лише тому, що воно нове, і не приймав старе лише тому, що воно освячене традицією. Критерієм для нього був розум: те, що обґрунтоване розумовими доказами, заслуговує на визнання, незалежно від того, хто його висловив.

Значення курсу

Філософський курс Кониського засвідчує, що в середині XVIII століття Києво-Могилянська академія залишалася відкритою до новітньої європейської думки. Під традиційною схоластичною формою в ньому розвивався новий зміст: розмежування філософії і богослов'я, орієнтація на природне світло розуму, поєднання індукції і дедукції, засвоєння ідей Декарта, Ляйбніца, Вольфа. Цей курс став важливою ланкою в переході української філософії від бароко до Просвітництва, який завершиться в творчості Якова Козельського і, в іншому, своєрідному вимірі, – Григорія Сковороди.

георгій.кониський/філософський.курс.і.концепція.двох.істин.txt · Востаннє змінено: повз majesty

Donate Powered by PHP Valid HTML5 Valid CSS Driven by DokuWiki
Directory — якісний каталог для якісних сайтів