Користувальницькі налаштування

Налаштування сайту


климент.смолятич:життя.і.доба.климента.смолятича

Життя і доба Климента Смолятича

Київ середини XII століття

Середина XII століття – доба, коли єдність Київської держави, досягнута за Володимира Святославича, Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха, поступово розпадається. Після смерті Мстислава Великого (1132) князівства дедалі більше відокремлюються, а боротьба за київський престол стає майже безперервною. Київ лишається престижним центром, «матір'ю городів руських», але влада в ньому переходить з рук у руки: Всеволод Ольгович, Ігор Ольгович, Ізяслав Мстиславич, Юрій Долгорукий, Ізяслав Давидович, Ростислав Мстиславич. Кожна зміна князя супроводжувалася політичними перегрупуваннями, які зачіпали і церкву.

Водночас ця доба була часом високого культурного піднесення. За століття, що минуло від Іларіона, на Русі склалася розвинена книжна культура: працювали скрипторії при монастирях і кафедрах, писалися літописи, житія, проповіді, повчання, перекладалися візантійські твори. З'явилися постаті, яких сучасники вважали справжніми вченими, знавцями грецької мудрості. Серед них першою, за свідченням літописця, був Климент Смолятич.

«Книжник і філософ, якого не було в Руській землі»

Про походження Климента відомо дуже мало. Прізвисько «Смолятич» свідчить, що він був родом зі Смоленська або зі Смоленської землі. До обрання митрополитом він був ченцем-схимником у Зарубському монастирі на Дніпрі, поблизу Переяслава. Звідки він отримав свою освіту, невідомо; більшість дослідників припускає, що він навчався у Візантії, можливо, в Константинополі, де здобув досконале знання грецької мови, богослов'я, риторики і, можливо, звання «філософа» – тобто вчителя, який мав право викладати.

Іпатіївський літопис під 1147 роком, повідомляючи про поставлення Климента на митрополію, дає йому характеристику, якої не удостоївся жоден інший книжник Київської Русі: «и бысть книжникъ и философъ такъ, якоже в Руской земли не бяшеть». Ці слова літописця засвідчують надзвичайну репутацію Климента серед сучасників і водночас – певне ставлення до самого поняття «філософ». Для книжника XII століття філософ – це не просто мудра людина, а знавець «еллінської» вченості, античних авторів і візантійської освіти. Саме ця вченість і стане згодом приводом для звинувачень на адресу Климента.

Поставлення на митрополію

1145 року митрополит-грек Михаїл залишив Київ і відбув до Константинополя. Протягом двох років Руська церква не мала митрополита. 1147 року великий князь Ізяслав Мстиславич скликав собор єпископів, щоб обрати нового митрополита без звернення до Константинопольського патріарха. На собор прибули єпископи чернігівський, переяславський, білгородський, юр'ївський, володимирський, туровський, новгородський і смоленський.

Думки єпископів розділилися. Новгородський єпископ Нифонт і смоленський Мануїл (грек за походженням) заперечували проти поставлення без патріаршого благословення: «не есть того в законѣ, яко ставити епископом митрополита безъ патриарха». Чернігівський єпископ Онуфрій запропонував вихід, що мав забезпечити поставленню канонічну вагу: висвятити митрополита главою святого Климента Римського – реліквією, яку Володимир Святославич привіз з Херсонеса і яка зберігалася в Десятинній церкві. «Якоже ставять греци рукою святаго Иоанна, а мы ставимъ главою святаго Климента», – так передає літопис його аргумент. Більшість єпископів погодилася, і 27 липня 1147 року Климента було поставлено митрополитом.

Ця подія мала глибокий сенс. Як і поставлення Іларіона 1051 року, вона засвідчувала прагнення Київської церкви до незалежності від Константинополя, до права самостійно обирати свого першоієрарха. Але на відміну від Іларіона, поставленого за доби міцної центральної влади, Климент обійняв митрополію в час гострої міжкнязівської боротьби. Тому доля його виявилася тісно пов'язаною з долею його покровителя – Ізяслава Мстиславича.

Боротьба навколо митрополита

Поставлення Климента не визнали не лише Нифонт Новгородський, а й значна частина духовенства і князів, що орієнтувалися на Константинополь або на суздальського князя Юрія Долгорукого – суперника Ізяслава. Нифонт відмовився служити з Климентом і навіть не згадував його імені в богослужінні; за це Ізяслав тримав його під вартою в Києво-Печерському монастирі. Константинопольський патріарх, своєю чергою, похвалив Нифонта за вірність канонам.

Протистояння тривало роками. Коли 1149 року Юрій Долгорукий захопив Київ, Климент мусив залишити місто разом з Ізяславом; коли Ізяслав повертав собі престол, повертався і митрополит. Після смерті Ізяслава 1154 року і утвердження в Києві Юрія Долгорукого Климента остаточно позбавили кафедри. 1156 року з Константинополя прибув новий митрополит-грек Костянтин, який піддав анатемі покійного Ізяслава і скасував усі священнодійства, вчинені Климентом. Пізніше прихильники Климента, зокрема князь Мстислав Ізяславич, намагалися повернути його на кафедру, але ці спроби не мали успіху. Останні звістки про Климента відносяться до 1164 року.

Літературна спадщина

Іпатіївський літопис згадує, що Климент «многы писания написавъ, предасть». Проте до нас дійшов лише один твір, авторство якого достовірно належить Клименту, – «Послання до пресвітера Хоми», та й то в пізній редакції з тлумаченнями ченця Афанасія. Ще один твір – «Повчання про любов», збережене у списках XVI століття, – деякі дослідники (М. Нікольський) також приписують Клименту, але це авторство залишається дискусійним.

Попри мізерність збереженої спадщини, Климент Смолятич займає помітне місце в історії вітчизняної думки. Його «Послання» – чи не єдина пам'ятка києво-руської доби, у якій прямо обговорюється питання про право на «філософію», на інтелектуальне, «тонке» тлумачення священних текстів. У цьому творі відображена суперечка, що проходить через усю історію середньовічної культури: суперечка між прихильниками простої, буквальної віри і тими, хто прагне осягнути її зміст розумом, спираючись на досвід античної думки. Тим самим Климент постає одним із перших у вітчизняній традиції обстоювачів прав розуму в царині віри.

климент.смолятич/життя.і.доба.климента.смолятича.txt · Востаннє змінено: повз majesty

Donate Powered by PHP Valid HTML5 Valid CSS Driven by DokuWiki
Directory — якісний каталог для якісних сайтів