Висновки
Леся Українка (1871 – 1913) – поетеса, драматург, літературний критик, перекладачка, громадська діячка, одна з найславетніших постатей української культури. Попри тяжку хворобу, що переслідувала її все життя, вона створила величезну творчу спадщину, найвищим досягненням якої є філософська драматургія світового рівня – «Одержима», «В катакомбах», «Кассандра», «Бояриня», «Лісова пісня», «Камінний господар», «Оргія».
Взаємини людини і світу Леся Українка осмислювала в двох площинах – «культура – природа» і «особистість – загал». Людина, в її розумінні, – єство «між»: між частковим і Єдиним, між природою і духом. У «Лісовій пісні» конфлікт природи і культури розкрито як конфлікт і в самій людині; справжня людськість полягає в їх гармонійному поєднанні, а безсмертя досягається через творчість і любов.
У площині «особистість – загал» Леся Українка обстоювала неоромантичний погляд, за яким кожна особа суверенна і є «героєм для самої себе». Справжня демократія полягає не в зневазі до натовпу, а в зневазі до «рабського духу», що змушує людину розчинятися в масі; ідеал – «суспільство, тобто спілка самостійних особистостей». Діяльна особистість не панує над масою, а «піднімає до свого рівня інших», готова до прометеївської самопожертви.
Ключовими цінностями для Лесі Українки є воля і правда. Проблема «рабства духу» як головної перешкоди на шляху до свободи розкрита в поемах «В катакомбах», «Оргія», драмі «Бояриня»; вірність правді, навіть безнадійна, – у «Кассандрі». Національне визволення для неї нерозривно пов'язане з соціальним і з внутрішньою свободою особистості.
Етика і естетика Лесі Українки ґрунтуються на ідеї «Contra spem spero» – віри всупереч безнадії, на щирості як моральному обов'язку митця, на розумінні слова як зброї в боротьбі за свободу. «Камінний господар» з глибиною розкриває небезпеку перетворення свободи на владу.
Отже, Леся Українка – мислителька, що створила оригінальну філософію свободи, особистості і правди, яка поєднує шевченківську традицію з європейським неоромантизмом і передбачає ідеї екзистенціалізму.
