Користувальницькі налаштування

Налаштування сайту


леся.українка:contra.spem.spero.етика.і.естетика

«Contra spem spero». Етика і естетика

Без надії сподіваюсь

1890 року дев'ятнадцятирічна Леся Українка написала вірш «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь»), що став своєрідним маніфестом її життя і творчості. Молода поетеса, прикута до ліжка тяжкою хворобою, рішуче відкидає зневіру і розпач: «Гетьте, думи, ви хмари осінні! / Тож тепера весна золота! / Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа?»

І далі звучить знаменита відповідь: «Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!» Поетеса обирає життя, творчість, боротьбу – всупереч хворобі, всупереч обставинам, всупереч безнадії.

Цей вірш – не лише вияв особистої мужності, а й глибока етична позиція. Людина не може змінити багатьох обставин свого життя – хвороби, долі, історії. Але вона може обрати своє ставлення до них: здатися чи боротися, впасти в розпач чи творити. Свобода людини – у цьому виборі, і найвища гідність – у тому, щоб обрати життя і творчість навіть тоді, коли немає надії.

Ця ідея перегукується з екзистенціалістською думкою XX століття, зокрема з ідеєю Альбера Камю про «бунт» людини проти абсурдного світу. Але в Лесі Українки вона має не похмурий, а світлий, життєствердний характер: «без надії сподіватись» означає не змиритися з безнадією, а вірити всупереч їй.

Щирість як моральний обов'язок митця

Етика Лесі Українки нерозривно пов'язана з її естетикою. Оскільки правда становить глибинну сутність особистості, єдиним моральним обов'язком митця є органічність, щирість. Леся Українка вороже ставилася до будь-якої пози, до штучності, навіть коли та була вишуканою. Мистецтво, що не виражає щирого переживання митця, – фальшиве мистецтво, хоч би яким довершеним воно було формально.

Щирість не залишає читача байдужим навіть тоді, коли вона доносить розпач, духовний злам людини. А небайдужість, резонанс, відгук читача – передумова «повної» літератури. Література, що є лише монологом автора, не знаходячи відгуку в читачеві, залишається, на думку Лесі Українки, напівмистецтвом. Справжнє мистецтво – це діалог, спілкування душ, і саме щирість робить цей діалог можливим.

Слово як зброя

Одна з найвідоміших поезій Лесі Українки – «Слово, чому ти не твердая криця» (1896). У ній поетеса звертається до свого поетичного слова з гірким докором: чому воно не є твердою сталлю, що могла б розрубати кайдани? Чому воно лише лунає, а не діє? Але далі вона знаходить відповідь: слово – це її єдина зброя, і воно повинно служити людям, будити їх до боротьби, давати їм надію.

Ця поезія виражає характерне для Лесі Українки розуміння мистецтва як дії, як служіння, як зброї в боротьбі за свободу. Мистецтво не повинно бути «мистецтвом для мистецтва», відірваним від життя і боротьби. Але водночас воно не повинно бути й тенденційною агіткою: його сила – у щирості і правді, а не в гаслах.

«Камінний господар»

Глибоке філософське осмислення проблеми свободи і порядку, особистості і суспільства, любові і влади дає драма «Камінний господар» (1912). Це своєрідна інтерпретація відомого світового сюжету про Дон Жуана, що його обробляли Тірсо де Моліна, Мольєр, Моцарт, Байрон, Пушкін. Але Леся Українка створює цілком оригінальну версію.

Дон Жуан у неї – бунтар, що протистоїть усталеному порядку, вимагаючи свободи для себе. Донна Анна – жінка, що прагне влади і обирає «камінний» світ порядку, честі, становища. Командор – втілення цього «камінного» світу, світу застиглих норм, влади і обов'язку. Трагедія Дон Жуана полягає в тому, що, бажаючи завоювати Донну Анну, він погоджується стати на місце Командора – і сам перетворюється на камінь.

Драма ставить питання про співвідношення свободи і влади. Свобода, що прагне влади, неминуче перетворюється на свою протилежність – на новий «камінний» порядок. Справжня свобода – не в пануванні над іншими, а у вірності собі, своїй правді. Цікаво, що головною дійовою особою драми виявляється не Дон Жуан, а Донна Анна – жінка, що свідомо обирає владу замість любові. Леся Українка, отже, переосмислює традиційний сюжет з жіночого погляду, що робить її драму надзвичайно сучасною.

Жіноче питання

Леся Українка приділяла велику увагу становищу жінки в суспільстві. У її творах діють сильні, незалежні жіночі образи – Кассандра, Міріам, Мавка, Оксана, Донна Анна, – що протистоять патріархальному світові. Вона писала і публіцистичні статті на цю тему, зокрема про образ «нової жінки» в західноєвропейській літературі.

Для Лесі Українки жіноче питання було частиною загального питання про свободу і гідність людини. Жінка, позбавлена прав і можливостей розвитку, – така сама невільниця, як кріпак чи поневолений народ. Звільнення жінки – невід'ємна частина звільнення людини і народу.

Віра і релігія

Ставлення Лесі Українки до релігії було складним. Вона глибоко знала Біблію і християнську історію, і чимало її творів побудовано на біблійних і ранньохристиянських сюжетах. Але вона критично ставилася до офіційної церкви і до тих форм християнства, що освячували рабство і покору. Для неї справжня віра – це віра, що звільняє людину, дає їй силу протистояти злу, а не схиляє до терпіння і смирення перед неправдою.

У драматичній поемі «Одержима» (1901) Міріам любить Месію безмежною, «одержимою» любов'ю, але не розуміє Його заповіді любити ворогів. Вона не може любити тих, хто розіп'яв її Учителя, і гине, прагнучи розділити Його долю. Ця поема ставить глибоке питання про межі любові і про співвідношення любові і ненависті, прощення і справедливості.

Значення етики і естетики

Етика і естетика Лесі Українки утворюють нерозривну єдність, засновану на ідеях правди, щирості, свободи і гідності. «Contra spem spero» – віра всупереч безнадії; щирість як моральний обов'язок митця; слово як зброя в боротьбі за свободу; критика «камінного» світу влади і застиглих норм; утвердження гідності жінки – ці ідеї роблять Лесю Українку однією з найглибших мислительок української культури і ставлять її в один ряд з провідними європейськими інтелектуалами початку XX століття.

леся.українка/contra.spem.spero.етика.і.естетика.txt · Востаннє змінено: повз majesty

Donate Powered by PHP Valid HTML5 Valid CSS Driven by DokuWiki
Directory — якісний каталог для якісних сайтів