Користувальницькі налаштування

Налаштування сайту


михайло.грушевський:політична.філософія.на.порозі.нової.україни

Політична філософія. «На порозі Нової України»

Від народника до соціаліста

Як політик Грушевський еволюціонував від народника «посткирило-мефодіївського», питомо українського типу до соціаліста-революціонера, також українського типу. Ця еволюція відображала загальну еволюцію українського національного руху на початку XX століття, коли національні вимоги дедалі тісніше поєднувалися з соціальними, а культурницька діяльність поступалася місцем політичній боротьбі.

У довоєнний період Грушевський був прихильником автономії України в складі федеративної, демократичної Росії. Ця позиція відповідала традиції кирило-мефодіївців і Драгоманова. Він вважав, що Росія може і повинна перетворитися на федерацію вільних народів, і що Україна в такій федерації зможе вільно розвиватися. Незалежність України видавалася тоді нереальною і навіть небажаною.

«Хто такі українці і чого вони хочуть»

На початку революції 1917 року Грушевський видав брошуру «Хто такі українці і чого вони хочуть», у якій популярно виклав українську національну програму для широкого загалу. Він пояснював, що українці – окремий народ зі своєю мовою, історією, культурою, що вони прагнуть не відокремлення від Росії, а широкої національно-територіальної автономії в складі федеративної демократичної республіки. Українці хочуть, писав він, рідної мови в школах, установах, судах, власного самоврядування, рівних прав з іншими народами.

Ця програма лягла в основу діяльності Центральної Ради в перші місяці революції. I Універсал (червень 1917) проголосив автономію України; II Універсал (липень 1917) зафіксував компроміс з Тимчасовим урядом; III Універсал (листопад 1917) проголосив Українську Народну Республіку як складову федеративної Росії.

Від автономії до незалежності

Досвід 1917 року змусив Грушевського переглянути свої погляди. Тимчасовий уряд, а потім більшовицька влада виявилися нездатними визнати права українського народу. Більшовицька агресія проти УНР наприкінці 1917 – на початку 1918 року показала, що федерація з Росією неможлива. 22 січня 1918 року Центральна Рада під головуванням Грушевського проголосила IV Універсалом незалежність УНР.

Грушевський пройшов, отже, шлях від федералізму до самостійництва. Але цей шлях не був зрадою його попередніх переконань: він завжди вважав, що форма державного устрою має служити інтересам народу, і коли досвід показав, що федерація з Росією не забезпечує цих інтересів, він зробив висновок про необхідність незалежності.

«На порозі Нової України»

1918 року Грушевський опублікував збірку статей «На порозі Нової України: гадки і мрії», у якій виклав своє бачення майбутньої української держави. Це одна з найважливіших праць української політичної думки XX століття.

Грушевський закликає до звільнення від московських впливів не лише в політиці, а й у культурі, психології, способі мислення. Століття панування Росії залишили глибокий слід у свідомості українців; щоб стати справді вільним народом, вони мають позбутися цього сліду. Він пропонує «західну орієнтацію» – повернення України до європейської культурної спільноти, до якої вона належала протягом століть, до кооперації з західними сусідами.

Особливо цікавою є ідея «чорноморської орієнтації». Грушевський вважав, що Україна, маючи вихід до Чорного моря, повинна стати центром чорноморського світу, налагодити тісні зв'язки з країнами Чорноморського басейну – Кавказом, Балканами, Малою Азією. Чорне море, на його думку, – природний шлях для економічного і культурного розвитку України.

Демократія праці

Внутрішній устрій майбутньої України Грушевський бачив як «демократію праці» – суспільство, засноване на праці, справедливості і самоврядуванні. Він виступав проти мілітаризму, проти бюрократичного централізму, проти соціальної нерівності. Держава має бути децентралізованою, побудованою на самоврядуванні громад і земель; економіка – орієнтованою на кооперацію і соціальну справедливість; культура – вільною і демократичною.

Грушевський застерігав від надмірного захоплення державою і мілітаризмом. Він бачив, що революція і війна породжують культ сили, що загрожує демократичним цінностям. Нова Україна, на його думку, має бути не мілітаристською державою, а державою праці і культури. Ця позиція викликала критику з боку тих, хто вважав, що в умовах війни Україні потрібна насамперед сильна армія; і сам Грушевський згодом визнавав, що недооцінка військового будівництва була однією з помилок Центральної Ради.

Соціалістичні погляди

У період революції і в еміграції Грушевський приєднався до Української партії соціалістів-революціонерів. Його соціалізм мав українсько-народницький характер: він спирався на селянство як головну силу українського народу, на громадське землеволодіння, на кооперацію, на самоврядування громад. Він відрізнявся від більшовицького марксизму передусім визнанням національних прав українців і неприйняттям диктатури.

В еміграції Грушевський вів активну діяльність як ідеолог українського соціалізму, видаючи часопис «Борітеся – поборете!» (назва взята зі слів Шевченка). Він сподівався, що радянська влада в Україні може еволюціонувати в бік національної і соціальної справедливості, і цим пояснюється його повернення в Україну 1924 року. Але ці сподівання не виправдалися: сталінський тоталітаризм знищив і українізацію, і саму можливість вільної наукової праці, а Грушевський став однією з його жертв.

Значення політичної філософії Грушевського

Політична філософія Грушевського – це філософія українського демократичного соціалізму, що поєднує національну ідею з соціальною справедливістю, державну незалежність з самоврядуванням громад, європейську орієнтацію з усвідомленням особливого місця України між Сходом і Заходом. Вона пройшла шлях від федералізму до самостійництва, засвідчивши здатність мислителя вчитися на історичному досвіді. Попри помилки, яких він не уникнув як практичний політик, Грушевський залишився символом української державності, а його «На порозі Нової України» – одним з найглибших творів української політичної думки.

михайло.грушевський/політична.філософія.на.порозі.нової.україни.txt · Востаннє змінено: повз majesty

Donate Powered by PHP Valid HTML5 Valid CSS Driven by DokuWiki
Directory — якісний каталог для якісних сайтів