Висновки
Михайло Драгоманов (1841 – 1895) – історик, фольклорист, публіцист, соціолог, політичний мислитель, один з найвпливовіших українських інтелектуалів другої половини XIX століття. Звільнений з Київського університету за «неблагонадійність», він більшу частину творчого життя провів в еміграції – у Женеві і Софії, – де видавав «Громаду», створив перший український соціалістичний осередок і через Франка і Павлика визначив ідейні засади галицького радикального руху.
Світоглядні засади Драгоманова – позитивізм, раціоналізм, критицизм – поєднуються з етичною зорієнтованістю і антропологічними акцентами, властивими українській традиції. Його гасло – «в культурі – раціоналізм, у політиці – федералізм, у соціальних справах – демократизм». Він обстоював «етичний соціалізм» і критикував як російське народництво, так і марксизм.
У центрі історіософії Драгоманова – ідея суспільного поступу, змістом якого є збагачення духовної культури і зміцнення соціальної справедливості, критерієм – утвердження невід'ємних прав людини, а рушієм – усе людство, а не окремі «історичні» народи. Україна має орієнтуватися на європейську цивілізацію і брати участь у загальному поступі.
Політична філософія Драгоманова ґрунтується на ліберальній ідеї особистості як вищої цінності, на федералізмі і громадівському соціалізмі. Його проект «Вільна спілка» (1884) – перший детально розроблений український конституційний проект, що передбачав перетворення Російської імперії на федеративну демократію з широким самоврядуванням громад і областей і гарантованими правами людини. Він пророчо попереджав про небезпеку централістського державного соціалізму.
Філософія національної ідеї Драгоманова поєднує національне і загальнолюдське у формулі «космополітизм в ідеях і цілях, національність в ґрунті і формах». Нація – історичне утворення, складова людства; національне визволення невіддільне від соціального; «поганий той радикал на Україні, який не став свідомим українцем».
Отже, Михайло Драгоманов створив першу систематичну демократичну і федералістську програму українського руху, поєднавши національну ідею з європейськими цінностями прав людини, свободи і самоврядування.
